Пісня "Відлуння твоїх кроків" у виконанні Софії Ротару виражає глибокі почуття туги та втрати. Лірична героїня розповідає про свою біль від розставання з коханою людиною, яка відходить від неї в осінню ніч. Цей момент наповнений сумом і відчуттям незворотності, а її спокій порушений відходом коханого.
Ліричне "я" залишається у мріях поруч з коханою людиною, намагаючись доторкнутися до нього хоча б думками. Час у пісні представлений як білий птах, що летить у чисту голубінь, символізуючи невблаганний рух часу, який несе з собою розлуку та зміни.
Загадкова "тиха далечінь", яка роз'єднала героїв, посилює відчуття незрозумілої сили, що втручається в їхні стосунки. Наприкінці, пісня закінчується на ноті очікування та надії, адже, незважаючи на відсутність коханої людини, серце героїні продовжує битися в ритмі його кроків, які вже перетворились на відлуння у її душі. Це створює образ вічного очікування, сподівань на повернення коханої людини, незважаючи на довгі роки розлуки.