Пісня Артема Лоіка "За плечима та все одно розрива" розкриває тему боротьби, втрати та особистої жертви через метафоричний діалог між двома особами. Текст передає глибокі емоції і переживання, які пов'язані з життєвими випробуваннями, викликами та тяжкими моментами, які можуть призвести до душевних ран та болю.
Ліричний герой звертається до свого брата, підкреслюючи важливість сильних зв'язків і підтримки у важкі часи. Він просить передати свої думки та почуття через слова пісні, метафорично звертаючись до співбесідника, щоб той зберігав ці історії як уроки життя. Існує натяк на небезпеку та жертви, які доводиться робити в боротьбі за виживання чи ідеали.
Значення пісні також виражається через образи боротьби та жертви, коли ліричний герой розповідає про досвід, що змінив його життя і світосприйняття. Є вказівки на насильство, втрату та відчайдушну спробу знайти сенс у відбуваючомуся. Це історія про те, як жорстокість долі формує особистісні цінності та життєві пріоритети.
Ключовим аспектом є звернення до збереження мови та культурної ідентичності, що символізує боротьбу за збереження власної сутності в умовах зовнішнього тиску та втручання. Ці рядки слугують закликом до збереження культурної спадщини та гідності на тлі викликів, з якими доводиться стикатися. Завершується пісня образом невгамовної боротьби та відданості ідеалам, що дає силу встояти і продовжувати шлях незважаючи на всі труднощі. Це твір про непохитну волю та силу духу, які допомагають пережити найскладніші часи.