Пісня "Тут далеко не paradise" Артема Лоіка пронизана важкими образами і емоціями, в яких відчувається біль і реалії жорстокого світу. Виконавець розповідає про далеко не райські умови існування, використовуючи гру метафор, щоб передати складність і трагічність людських доль.
Лоік через лірику своїх пісень ділиться історіями, які несуть велике навантаження емоційного і соціального характеру. Він розповідає про особисті переживання, про трагедії близьких людей і про горе, яке не вдається відштовхнути. Фраза "не вдягай голу правду рядками метафор, а людям її на папері дай" вказує на необхідність прямого висловлювання жорстокої правди, не прикрашаючи її.
В тексті також містяться звернення до близьких друзів, пропозиції поділитися своїми історіями, якщо в них немає власних, що підкреслює важливість спілкування та підтримки у важкі часи. Історії, які переповнені болем і випробуваннями, стають символом спільних переживань і взаєморозуміння між людьми, які перебувають у схожих обставинах.
Завершується пісня закликом не ігнорувати сувору реальність, але замість того розділити її з іншими через творчість і поезію, показуючи, що мистецтво може бути засобом вираження та зцілення навіть у найтемніші часи. Лоік нагадує, що попри всі випробування, важливо залишатися людяними і ділитися своїми переживаннями.