У пісні "Ці вулиці різні були після бою" співається про перетворення та внутрішню боротьбу людини, яка стикається з наслідками війни. Вулиці, які колись були свідками бойових подій, тепер поросли травою, але спогади про біль та страждання залишаються. Лірика звертається до важливості розуміння і згадування минулих подій, незважаючи на їхню болючу природу. Автори пісні розглядають фотографії, які свідчать про невдачі та трагедії, і питають, чому світ надалі наповнюється лише іржавими гільзами, які символізують пустоту та марність конфліктів. У пісні також описується внутрішня боротьба та пошук ідентичності, коли герой питає: "Хто я? Що ти?" - ставлячи під сумнів своє місце в світі та мету свого існування. Він розповідає про тих, хто мав досвід смерті та воскресіння, і закликає до прозріння та звільнення від внутрішнього бруду. Завершується пісня підкресленням невідомості та непевності, але з обіцянкою вибору, який знаходиться в кінці тунелю, де можна вибрати між пройденням через темряву чи залишенням тінню без слів. В останніх рядках пісні повторюється ідея про незмінність минулого та проминущий час, що нагадує про важливість розглядування та прийняття своєї історії навіть у змінному світі. Пісня закінчується підсиленою тезою про незмінність вибору та необхідність внутрішньої рефлексії.