Пісня "Україна, ти навчила мене давати відсіч" у виконанні Артема Лоіка та Абіє глибоко резонує з відчуттям національної гордості та опору. Виконавці передають свої емоції через метафори боротьби та виживання, що особливо актуально для України в умовах зовнішніх викликів.
Перший куплет розкриває тему особистої відданості та внеску в захист своєї країни. Артем співає про те, що все, що він може віддати своїй країні - це його слова, його вірші, що стають символом невидимої, але могутньої зброї. Він порівнює свої рими з вогнепальною зброєю, акцентуючи на силі слова у протистоянні ворогам.
У наступних рядках Артем звертається до образу національного духу та спадщини, що передається крізь покоління. Він наголошує на тому, що пам'ять про минулі звершення, такі як Січ, живе в крові кожного українця, надихаючи на боротьбу та збереження свободи.
Основна тема пісні - це не тільки захист власної території, але й боротьба за свободу думки і слова, які стають дієвою зброєю проти тиранії та насильства. Артем висловлює надію, що його слова зможуть підтримати та надихнути воїнів і всіх тих, хто відстоює право нації на свободу та незалежність. Це підкреслює універсальність та важливість культурного та духовного спротиву в контексті загальнонаціональної боротьби. Пісня закликає кожного українця знайти в собі силу вистояти і захистити свою ідентичність.