Пісня "І повільно плине час" виконавця Kola занурює слухача у глибокий рефлексивний настрій, де основні теми – втрата, зміни у житті та пошук свободи. У першому куплеті йдеться про момент, коли герой пісні стикається з гіркою правдою, що змушує його шукати нові шляхи та рішення. Фраза "Хай дорога поверта без зворотнього квитка" символізує безповоротність вибору, коли минуле залишилося позаду, і немає можливості повернутися до колишнього життя.
У рефрені ми чуємо про те, як час "повільно плине", коли "вогонь давно вже згас". Це метафора кінця якоїсь важливої сторінки в житті героя, можливо, закінчення відносин чи іншого значущого етапу, який колись був наповнений енергією та життям, але тепер залишився лише спогад.
Другий куплет розкриває більш особистісні переживання. Герой пісні зупиняє "цей дощ", але він знову падає "як водоспад", що може символізувати постійні спроби зупинити біль чи горе, які все одно повертаються. Питання "Нащо ми пестимо любов, ту, що давно вже мов листопад?" говорить про безглуздість утримувати почуття, які вже давно втратили свою силу і стали лише тягарем.
Фінальні рядки пісні є закликом до звільнення. Герой просить "Відпусти мене! Відпусти душу! Відпусти словом! Відпусти хоча б на мить!" Він прагне відчути свободу, позбутися усього, що його обтяжує та утримує в минулому. Це заклик до освобождення від старих болів, відпускання старих зв'язків та переходу до нового життя, де можна дихати вільно та бути щасливим.