Пісня "І повільно плине час" виконавця Kola говорить про внутрішні боротьби та емоційні переживання людини, яка стикається з болісними правдами та намагається знайти шлях вперед. У першій частині тексту описується момент, коли людину "обпікає" гірка правда, що змушує її шукати вихід з ситуації, де "вогонь давно вже згас". Це може символізувати кінець відносин або іншої важливої справи в житті, що залишила після себе лише попіл.
У другому абзаці пісні говориться про спроби зупинити "дощ", який може бути метафорою неприємних чи болісних думок та почуттів, що "падають як водоспад". Образ "водоспаду" посилює відчуття перевантаженості та нестерпності ситуації. Автор задається питанням, навіщо "пестимо любов", яка вже втратила свою актуальність і свіжість, "мов листопад".
У завершальній частині пісні основний персонаж висловлює бажання бути вільним від минулого та емоційного тягаря, просить "відпустити мене", "відпустити душу", "відпустити словом". Це вираження глибокого бажання знайти спокій та освободитися від обтяжливих зв'язків або спогадів. Заклик "відпустити хоча б на мить" підкреслює тугу за миром та відновленням власного внутрішнього світу. Ці слова відображають спрагу змін та нових початків, що можуть наступити тільки після повного відпущення минулого.