Пісня Крістіни Присяжнюк "Та вся земля тепер в вогні і в'їлись рани глибоко" — це глибоко емоційний виклад досвіду життя в умовах війни. Відчуття втрати, болю, а також надії і сили духу пронизують кожен рядок.
Початкові рядки пісні звертають увагу на контраст між мирним життям, де люди чекають приходу весни, і жахами війни, які несподівано нарушили цю ідилію. Автор висловлює своє глибоке занепокоєння через зміну, яку війна принесла у її життя та життя її народу.
Пісня продовжується зображенням втрати і руйнування, але також і з акцентом на непохитній бажанні повернутися додому. "Я хочу до дому, де рідні і милі, де всі ми щасливі" — ці слова відображають глибоку тугу за домом та мирним життям, яке було до війни.
Останні рядки пісні закликають до єдності та стійкості українських міст та громадян. Молитва за міцність, єдність та спільну молитву за мир підкреслює загальнонаціональну рішучість і надію на повернення мирного життя.
У цілому, пісня відображає душевний біль, викликаний війною, але водночас закликає до надії та віри в майбутнє, де Україна знову зможе жити в мирі. Це сильний виклик не здаватися та вірити у власну силу та відданість своїй країні та її майбутньому.