Пісня "Отак живеш собі живеш, чекаєш сніг потім весну" у виконанні Крістіни Присяжнюк передає біль та ностальгію за мирним життям, яке було перерване війною. Лірична героїня звертається до звичайних радощів життя, як от зміна пори року, які тепер затьмарені військовими діями. Спогади про мирне небо, під яким колись спільно жили, та символічний літак "Мрія", який високо літав, нагадують про втрачену єдність та спокій.
У другому куплеті пісні акцент робиться на гострий біль втрати домівки і близьких. Жага повернення до дому, де панували любов і тепло, стає метафорою сподівання на кінець війни. Образи руйнування та ігнорування людських життів підкреслюють жорстокість війни та її наслідки для звичайних людей.
Фінальні строки пісні містять заклик до міст України та її мешканців триматися і не втрачати надію. Наведені імена міст, які страждають від воєнних дій, викликають асоціації з мужністю та стійкістю. Єдність народу та молитва за мир стають ключовими моментами в боротьбі за світле майбутнє. Пісня закликає до віри у повернення миру та гармонії в кожен дім.