У пісні "Я спростив себе свідомо" Артема Лоіка проглядається глибокий зв'язок із історією та сучасністю України, а також особистісні переживання автора. Від самого початку ми стикаємося з образами, які викликають асоціації з незавершеною війною, культурною ідентичністю та боротьбою за незалежність. Повторення фрази про козаків, яких не зовуть на війну, але війна не закінчилася, підкреслює тривалу боротьбу України за свою незалежність та ідентичність.
Артем Лоік через свої тексти висловлює позицію про важливість пам'ятати історію та коріння, водночас звертаючи увагу на сучасні виклики, з якими стикається Україна і її народ. Метафора про те, що світ намагався його "спіймати", але не зміг, може символізувати спроби зовнішніх сил вплинути на Україну або ж особистісне прагнення до свободи та незалежності.
Також пісня висвітлює ідею про важливість не забувати своє коріння та історію, навіть у часи глобалізації та культурних викликів. Автор використовує образи "ликвідованої Січі" та "русифікованої тверезої тюрми", щоб підкреслити історичні трагедії та виклики, з якими стикалася українська нація.
Заклик до боротьби та необхідності стояти за свої права та свободи звучить через всю пісню, підкріплюючись історичними алегоріями та сучасними порівняннями. Артем Лоік закликає не бути байдужими до суспільних та політичних процесів, підкреслюючи роль кожного у великій боротьбі за майбутнє.