Текст пісні виконавиці Гелі Зозулі відображає глибоку метафору внутрішньої боротьби, амбівалентності та прийняття своєї темної сторони. Пісня починається з роздумів про ангелів та дияволів, де вказується, що навіть у світі, де існують правила моралі та доброчесності, іноді привабливіше обирати шлях, який суспільство вважає забороненим або неправильним. Це наголошує на ідеї, що боротьба між добром та злом відбувається не тільки навколо нас, а й усередині кожного.
У другому абзаці пісні говориться про особистісні випробування та виклики, символізовані через дії, як-от "підпалювання мостів", що метафорично описує рішучий розрив з минулим або з певними аспектами свого життя. Авторка не шукає виправдань чи прощення за свої дії ("я не перепрошую"), підкреслюючи власну силу та незалежність у прийнятті власного "я", навіть якщо це "я" сповнене темряви.
Третій абзац розкриває ідею самоідентифікації через образ "душі демона в жіночому тілі". Це може вказувати на боротьбу зі стереотипами та очікуваннями суспільства щодо жіночої поведінки, а також на внутрішню силу та автономію визначати власну ідентичність. В цілому, пісня є виразом прийняття себе з усіма недоліками та темними сторонами, а також визнання того, що кожна людина має право обирати власний шлях, незалежно від суджень інших.