Пісня "Я перебігла дорогу чорному коту" у виконанні Гелі Зозулі розкриває тему внутрішнього бунту проти суспільних норм і очікувань. Вона малює образ жінки, яка відкидає традиційні цінності і здійснює свідомий вибір на користь свободи і самовираження, навіть якщо це призводить до помилок або гріхів. В тексті пісні метафорично зображено діалог зі своєю темною стороною, де головна героїня зізнається у своїх вчинках, які виходять за рамки загальноприйнятого, підкреслюючи свою непокору і незгоду з нав'язаними правилами.
Перші рядки пісні відкривають тему спокуси і забороненого, що знаходить відгук у серці головної героїні. Вона не лише визнає свою залученість до "гріха", але й вважає це джерелом своєї сили та індивідуальності. Образ диявола, якому тепер смішно, символізує перевершення самих себе та суспільних обмежень, вибір жити за власними правилами.
У пісні також йдеться про невідворотність помилок і певну ціну за свободу вибору. Героїня говорить про "підпалені мости", що метафорично означає розрив з минулим або з тими, хто не може прийняти її вибір. Згадка про "чорну душу" і відмова від покаяння підкреслюють відчуття внутрішньої свободи та неприйняття зовнішніх оцінок.
Останні рядки пісні зміцнюють ідею про силу жіночності і незалежності, вказуючи на здатність жінки мати "душу демона" у позитивному сенсі цього слова – бути сильною, незалежною та впевненою в собі. Таким чином, пісня Гелі Зозулі стає гімном всім, хто вибирає жити за власними правилами, не дивлячись на засудження та обмеження.