Текст пісні "Тепер усі анголи грішні" виконавця Геля Зозуля видається як роздуми про внутрішній бунт проти звичних моральних норм та правил. Лірична героїня виражає своє неприйняття обмежень, закликаючи до свободи від суспільних очікувань, символізовану через образ диявола, який, на відміну від ангелів, не підкоряється правилам. Вона зображує світ, де традиційне розуміння добра та зла втратило свою актуальність, де ангели можуть грішити, а дияволу це здається смішним, підкреслюючи іронію зміни ролей між добром і злом.
В куплетах пісні героїня розповідає про свої вчинки, які символізують її внутрішній розрив зі суспільними нормами. Вона "підпалила всі мости", що метафорично означає рішучий розрив з минулим або з людьми, які її обмежували. Цей акт бунту вона представляє як дію, що вимагає від неї визнання власної "чорної душі", відкидання спроби виправдання або вибачення за свої дії.
Заклик до внутрішньої свободи та прийняття себе, незважаючи на власні недоліки або вчинки, що суперечать загальноприйнятим нормам, пронизує увесь текст. Героїня не шукає виправдання або співчуття; вона свідомо приймає свою "темну" сторону, відмовляючись від прагнення бути "хорошою" за будь-яку ціну. Пісня відображає розрив із традиційною моральністю, водночас висловлюючи ідею про існування індивідуальної свободи вибору шляху, навіть якщо він веде за межі загальноприйнятих норм. Це виклик суспільству, яке часто вимагає від людини бути ідеальною, ігноруючи природну складність людської натури. Пісня виступає як гімн тим, хто вибирає жити за власними правилами, не боячись осуду.