Пісня "Коли відриває минуле розтане" гурту KADNAY розгортається навколо теми відпускання минулого, емоційного розставання та примирення зі змінами, які несе час. Ліричний герой закликає відпустити його, залишити лише спогадом про весну, про яку нагадуватиме лише проявлена плівка або сторінка, що зникла. Це символізує перехід, розрив із минулим та готовність піти вперед, незважаючи на спогади та емоційну прив'язаність.
У другому куплеті йдеться про момент, коли минуле "розтане", а жаль і печаль забудуться, натякаючи на процес загоєння ран, який відбувається з часом. Ліричний герой занурюється в свої думки та спогади, які вже не обмежують його, натомість він відчуває печаль через втрати, які тепер здаються не такими значущими.
Останній вірш пісні говорить про залежність від своїх страхів і доль інших людей, яка ускладнює процес руху вперед. Персонаж опиняється на вокзалі, символі нових починань, готовий до чергової дороги, свідомий того, що прощання з минулим – це не вперше і не востаннє в його житті. Зустріч з жінкою, що "виплила з туману", залишивши лише подушку мокру від сліз, вказує на глибину переживань і неминучість втрати, яка водночас стає джерелом нового початку. Таким чином, пісня стає роздумом про необхідність приймати та відпускати минуле, вчитися жити з пам'яттю, не дозволяючи їй обмежувати своє майбутнє.