Пісня "А ми її підійдемо" виконавців POSITIFF, Michelle Andrade та Alina Pash є потужним виявом патріотизму та єдності, що розгортається на фоні боротьби та випробувань. Вона виражає непохитну віру в майбутнє, де сила любові та відданість рідній землі є основою опору та надії. Співаки використовують образ білого цвіту як символу чистоти та нового початку, який має народитися із темряви перед світанком, наголошуючи на невід'ємній вірі в перемогу навіть у найскладніші часи.
Лірика пісні пронизана глибокою повагою до рідної землі, відважності її народу та їх незламної волі до свободи. Згадки про "ватру як свій оберіг", "калину, що квітне", та "вільний рід" підкреслюють нерозривний зв'язок з традиціями та культурою, які служать джерелом сили та натхнення у важкі часи. Ці символи не просто елементи природи чи культури, а втілення непереможного духу нації.
Сплетіння українських та іспанських фраз у пісні підкреслює універсальність боротьби за свободу та мир. "Слава Україні", "Luchamos con amor" (Ми боремося з любов'ю) та "el nuestro es la libertad" (Наше – це свобода) - ці рядки символізують глобальну солідарність та спільність цілей, незважаючи на культурні та мовні розбіжності. Пісня закликає до єдності та взаємопідтримки в боротьбі за загальнолюдські цінності.
В цілому, "А ми її підійдемо" є гімном надії, сили, та незламності духу. Це вираз любові до рідної землі, непохитної віри у світле майбутнє та відданості ідеалам свободи та незалежності. Артисти використовують своє мистецтво, щоб підкреслити важливість збереження культурної спадщини, сили громадської єдності та необхідності стояти за правду та справедливість у вирішальні моменти історії.