Ця пісня виражає глибокі почуття матері до свого сина, її безмежну любов та готовність до будь-яких жертв заради його щастя та благополуччя. Вона сповнена обіцянок берегти його від усіх небезпек, які можуть чатувати на нього у цьому світі, а також відданості та самопожертви, вираженої через недосипання ночей, що символізує безперервну пильність та опіку.
Лірична героїня дякує за кожен день, проведений зі своїм сином, вважаючи ці моменти безцінними та найважливішими у своєму житті. Вона висловлює вдячність за все, що вони разом пережили, від пройдених шляхів до пережитих тривог, які залишилися позаду. Всі ці випробування лише зміцнили її віру та любов до сина.
Заключна частина пісні розкривається через повторення фрази "і мене ніби нема", що може символізувати абсолютну самовідданість матері, її готовність стерти себе, її потреби та бажання заради блага дитини. Це досягає апогею у моменти, коли син, засинаючи на її руках, каже їй "мама", підкреслюючи її незамінну роль у його житті та їх нерозривний зв'язок. Таким чином, пісня стає гімном материнської любові та жертовності, яка не знає кордонів.