Пісня "Заплакана весна, розплетена коса" Дмитра Коляденка відлунює тему болючого, але непереможного прагнення додому, до коріння, до місця, де серце відчуває спокій і злагоду. Через образ заплаканої весни, яка босоніж і з розплетеною косою шукає свій шлях додому, автор передає глибоку скорботу, втому від безкінечних пошуків і водночас - незламну віру і надію знайти своє місце, де панує любов і розуміння.
У цьому ліричному витворі "нескорена, незламлена… з душею журавля" не просто метафора, а символ непереможної душі, яка, незважаючи на усі життєві негаразди, зберігає здатність до відновлення, до політ у височінь, до повернення де серце відчуває себе вдома. Журавель, як символ подорожі, повернення, віщує кінець тяжінь і початок гармонії.
Співак акцентує на ідеї, що немає в світі місця кращого, ніж домівка, де народилася і виросла твоя душа. Це місце, де тебе завжди чекають, де тобі раді з ночі до рання, де кожен куточок наповнений любов’ю та теплом. Через образ весни, яка попри всі негаразди продовжує шукати свій шлях додому, пісня нагадує про важливість коріння, сімейних зв’язків, про необхідність пам’ятати та цінувати своє походження і завжди знаходити шлях додому, до місця, де нас люблять і чекають. Пісня - це глибокий ліричний монолог, який відгукується в серцях слухачів, нагадуючи про універсальні цінності та важливість берегти зв’язок із рідною землею та близькими людьми.