Дмитро КоляденкоЗаплакана Весна

Пісня "Заплакана весна" у виконанні Дмитро Коляденка розкриває глибоку емоційну історію, сповнену ностальгії та бажання повернення до коріння, до дому. Історія звертається до образу весни, яка антропоморфізована і представлена зневіреною та вразливою. Весна шукає притулку, вона "заплакана", "розгублена", "розплетена", що символізує її втому та емоційний біль. Вона "тикала босоніж", що може вказувати на її невинність та первісність.

Далі пісня змальовує метафоричну подорож весни до її дому, до "нененьки до матінки", що уособлює повернення до рідної домівки, до місця свого походження. Така подорож є символом пошуку свого місця в світі, зв'язку з корінням та бажанням бути прийнятим та зрозумілим.

Образ "заплаканої весни" з "душею журавля" наголошує на незламності духу та прагненні до свободи. Журавель є символом мандрів, змін і довгої дороги додому, відображаючи безмежну тягу до рідних місць, незважаючи на всі перешкоди.

Пісня завершується роздумами про те, що немає кращого місця у світі, ніж домівка, де "народилася душа". Це місце, куди "те, знову й знову" кличе серце, де завжди чекають "із ночі до рання". Такий фінал відображає універсальне почуття приналежності, тепла і любові, що асоціюється з домом та сім'єю. Пісня є гімном до нескінченної любові до рідної землі, до місця, де ми відчуваємо себе по-справжньому живими та цілісними.