Текст пісні "Та знов самотня прокидаюсь я" виконавця JEVAGA переповнений ностальгією та глибокими почуттями, що стосуються кохання, розлуки, і водночас вічної сподіванки. Він занурює слухача у розповідь про любов, яка має глибокий емоційний відгук, але закінчується невизначеністю та самотністю.
У перших рядках ми відчуваємо момент прощання, який автор описує як "останній повільний танець". Це метафора про кінцеві моменти разом, що є важливими та пам'ятними, попри неминучу розлуку. Образ "чарівної сукні" та неможливість серця "забути" підкреслює глибину почуттів та важливість спогадів.
Далі пісня набуває більш поетичного обертону, розповідаючи про двох закоханих, яких "написав про них один поет", тим самим підкреслюючи безчасовість та універсальність їхньої історії. Вони "читали зорі кожен день", що символізує їхню надію та спільні мрії.
Однак, незважаючи на цю романтику та ідилію, пісня закінчується на ноті самотності та рефлексії. Автор розповідає про те, як після всіх цих моментів, пов'язаних зі спільними спогадами, теплом і ніжністю, він прокидається самотнім. "Та знов самотня прокидаюсь я" — це не лише фізичне відчуття бути одному, але й емоційний стан, що залишається після розставання з коханою людиною.
Таким чином, пісня є розповіддю про любов, сповнену спогадів та емоцій, яка незважаючи на свою красу та глибину, закінчується самотністю. Це відображення того, як навіть найсильніші почуття можуть змінитися часом, залишаючи лише спогади та пустоту. Але самі ці спогади та моменти, які були пережиті разом, назавжди залишаються в серці.