Пісня "Повільний танець" виконавця JEVAGA оповідає про глибоке та емоційне прощання двох закоханих. Вона починається зі спогаду про останній танець, що символізує кінець їхніх відносин. Але навіть у цей момент, коли все здається втраченим, залишається надія та любов. Співак висловлює, що кохана завжди буде пам'ятати його, коли дивитиметься на свою чарівну сукню, підкреслюючи, що їхні серця не зможуть одне одного забути.
У наступних рядках розповідається про красу спільно проведеного часу, як вони "читали зорі кожен день", що метафорично підкреслює їхню щоденну зв'язок та спільні моменти. Ця історія представлена як поетична казка, написана поетом, де музика вінілу та спільні вечори вдома втілюють їхнє щастя та затишок.
Однак, під кінець пісні настає реалізація, що ці моменти більше не повернуться. "В обійми кидались голодні, додому в метро – за останні", - це вказує на їхню спонтанність та бажання цінувати кожну мить разом, незважаючи на зовнішні обставини. Проте, закінчення пісні звучить сумно, оскільки героїня прокидається самотньою, з усвідомленням, що тепер вона лише згадує про ці часи.
"Повільний танець" є виразом болю розлуки, але також і непереможної надії та вічної любові, що залишається у серцях закоханих навіть після прощання. Це роздуми про те, як кохання та спогади про спільно проведений час можуть тривати вічно, навіть коли самі відносини закінчились. Це історія про прощання, але не про кінець почуттів.