Пісня "Та тепло під чай у вітальні" виконавця JEVAGA є ліричною оповіддю про кохання, розставання та ностальгію за спільно проведеними моментами. Ліричний герой звертається до своєї коханої, згадуючи останній повільний танець, що символізує кінець їхнього спільного шляху, але водночас він все ще сповнений почуттів до неї, сподіваючись, що його образ залишиться в її серці.
Описані моменти спільного читання зірок, як заголовків із газет, і тихого звуку вінілу створюють атмосферу інтимності та спільності, яка існувала між ними. Такі деталі як спільні поїздки додому метро та тепло під чай у вітальні підкреслюють звичайність і глибину їхнього зв'язку, показуючи, що справжнє кохання криється в простих речах.
Проте, незважаючи на це багатство спільних спогадів, пісня закінчується на ноті самотності. Ліричний герой зіткнувся з реальністю, де спогади залишаються лише спогадами, а сам він прокидається самотнім. Цей поворот нагадує слухачу про умовність спільних моментів, які, попри їхню красу, не завжди гарантують вічність стосунків. Пісня стає виразом усвідомлення того, що деякі речі і люди залишаються лише в наших спогадах, незважаючи на бажання зберегти їх поруч назавжди.