Пісня "Повірила б що це не ми" виконавця JEVAGA - це лірична розповідь про втрачене кохання, яке залишає слід у серцях двох людей. Текст пісні переносить нас у моменти ніжності та спільної близькості, коли все здавалось вічним і нерозлучним. Однак, підкреслюється трагічність моменту прощання, яке несподівано настає, залишаючи лише спогади та мрії про те, що могло бути.
Співак говорить про останній повільний танець, який символізує кінець їхнього спільного шляху, але водночас є вираженням глибокої любові, яка існувала між ними. Він сповнений надії, що у цей особливий момент, у цій "чарівній сукні", вона згадуватиме про нього, бо серце не здатне забути справжнє почуття.
Історія розгортається через спогади спільно проведеного часу, коли вони, немов герої одного поета, "читали зорі", знаходили щастя в простих речах, таких як спільні вечори під мелодії вінілу. Але всі ці моменти вже позаду, і лише спогади наповнюють серце теплом та смутком одночасно.
Кульмінацією пісні є усвідомлення реальності, коли, прокидаючись самотньою, героїня пісні замислюється, чи могла б вона повірити, що все їхнє кохання - не більше ніж мрія або ілюзія. Цей рядок відображає глибокий біль втрати та неможливість повернути те, що було втрачено. Лише музика, що "дограє останню", залишається вірним супутником у світі спогадів та нерозділеного кохання. Пісня - це роздуми про непереможну силу любові, яка залишається живою навіть після розставання, про біль втрати і одночасно про красу спільно прожитих моментів.