Пісня "Скільки забрала ти тих чудових вечорів весни" у виконанні гурту "Зоряна Ніч" переповнена ностальгією та смутком через невідповідну любов. У ній розповідається про персонажа, який звертається до своєї коханої Наталочки з питаннями та висловлює свій біль від нерозділеного почуття. Він задається питанням, чому вона не відчуває до нього того ж, що він до неї, та як багато чарівних весняних вечорів було втрачено через цю невзаємність.
Опис весни, її краси та минущості часу слугує фоном для розмірковувань про втрачені можливості та спільне майбутнє, якого не буде. Згадки про зозулю, яка кує, та конвалії, що цвітуть, символізують надію та відновлення, але також і те, що час не можна повернути назад. Все, що було між ними, лишиться у минулому.
Пісня закінчується настроєм певного прийняття та відновлення надії. Персонаж вірить, що з настанням нової весни, з новим цвітінням конвалій у лісі, їхні шляхи можуть знову перетнутися. Це говорить про нескінченність циклів у природі та можливість для нових починань, навіть якщо в минулому було багато болю. Сум, що запав у душу, виступає як тлінний елемент, який з часом може бути преодолений.