Пісня "І знову сум запав у душу мою" від гурту "Зоряна Ніч" занурює слухача у роздуми про невиконане кохання та непостійність часу. Вона починається зі звернення до Наталочки, кароокої дівчини, яка, на жаль, не відповідає почуттями герою пісні. Виконавець висловлює свою біль через риторичні запитання про час, проведений разом, що, на його думку, був втрачений дарма, адже зв'язок не переріс у глибше почуття.
Другий абзац переносить нас в час, коли літо вже минає, символізуючи неминуче просування часу та втрату можливостей. В цьому контексті відбувається рефлексія про минуле, яке вже не може бути повернуте, і про кохання, яке так і залишилося несповненим.
Натхненням для третього абзацу служать образи зозулі, що кує, і цвітіння конвалії, які традиційно асоціюються з приходом весни та новим початком. Ці природні елементи символізують надію на відновлення, на нові можливості для кохання та щастя, незважаючи на минулі розчарування.
У фіналі пісні герой звертається до внутрішнього відчуття смутку, який знову заповнив його душу. Однак, на відміну від песимістичного начала, тепер він згадує про майбутню весну, як символ надії та зміни. Він вірить, що прийде час, коли вони знову зустрінуться у гаю, де цвіте конвалія, і цей новий початок може принести їм щастя, якого вони прагнули. Ця пісня - це роздум про циклічність природи та людські почуття, про здатність до відновлення та віру в краще майбутнє незважаючи на минулі болі.