Пісня "По-Українськи" відображає болючі теми витривалості, непохитної стійкості, а також невимовного горя та втрати, які переживає український народ. Вона звучить як гімн непокори, де Україна персоніфікована як велична і непереможна, попри втому від непростих випробувань. "Чаша терпіння" символізує межу, за яку вже крокнуто, підкреслюючи неминучість справедливої розплати для агресорів.
Гостро звучить мотив пам'яті про ворожу навалу "за тиждень до весни", що зруйнувала мирне життя, змусила людей залишити домівки, проте не зламала їхнього духу. Слова пісні наголошують на неприйнятті забуття та прощення агресії, підкреслюючи незламність і рішучість українців зустріти виклики "по-українськи" - з гідністю та мужністю.
Приспів, що повторюється, слугує як рефрен незламності, відображаючи втому, але не поразку. Він говорить про переповненість "чаші терпіння" і обіцянку, що кожен агресор понесе розплату за свої дії. Заключні рядки пісні звертаються до образу українських синів, що символізують непохитну волю до захисту своєї землі та готовність відстоювати свободу, підкреслюючи цінність і вагомість кожного життя, присвяченого боротьбі за мир. Пісня викликає почуття єдності, сили та непереможності, нагадуючи про важливість пам'яті та відстоювання своїх ідей і цінностей.