У цій пісні мовиться про глибокі та сильні почуття, які автор відчуває під час війни. Вона починається зі слів про невблаганне небо та відсутність захисту від дощу, але незважаючи на це, співак обіцяє не залишити свого друга чи коханого, підкреслюючи свою відданість та готовність допомагати в будь-якій ситуації.
Далі ліричний герой звертається до свого сина, передаючи йому важливі життєві настанови і закликаючи не забувати про нього після смерті. Це вказує на глибоке розуміння вартості життя та спадщини, яку ми залишаємо після себе.
У пісні також йдеться про неминучість війни та її наслідки, які змушують людей робити важкий вибір між боротьбою і бажанням залишитися з близькими. Автор висловлює своє бажання скинути патронташ і повернутися до обіймів коханої, але реалії війни змушують його знову йти в бій.
Основними темами пісні є війна, любов, батьківська турбота, жертовність і надія на повернення додому. Через особистісні переживання та емоційні сплески, пісня відображає глибокий внутрішній світ автора, його боротьбу і непохитну віру в краще майбутнє.