Пісня "Вірю хай і досі коло з ком" виконавців Артема Лоіка та Baka є могутнім виразом непохитної віри та надії в серцях українців у час випробувань та війни. Автори діляться своїм переконанням у перемогу, свободу, та здатність до відновлення і відродження своєї країни та народу. Вони говорять про важливість пам'ятати історію, вчитися на власних помилках і йти вперед з уроками, винесеними з минулого.
Віра в світле майбутнє та необхідність пам'ятати героїв, які віддали своє життя за свободу країни, є ключовою. Автори наголошують на міцності та стійкості українського народу, порівнюючи його з монолітом, який "будує Бог". Це вказує на глибоку віру в божественну справедливість та підтримку.
Пісня також відзначає важливість культури, літератури та мистецтва для національної ідентичності та духовного відродження. Посилання на українських письменників і їхнє слово як джерело натхнення і віри у краще майбутнє є свідченням віри авторів у силу слова та його здатність об'єднувати та зцілювати.
У пісні відчувається глибока емоційна зв'язок з рідною землею, віра в її незламність незважаючи на всі випробування. Вона закликає не забувати про тих, хто боровся за свободу, і вірити в майбутнє, де мир та світло здолають темряву і страждання. Віра авторів не лише в перемогу, але й у глибоку моральну та духовну віднову країни, де слова "свобода" і "Україна" є синонімами, є основним посланням цієї пісні.