Пісня "Що вільний нам все таки світ личить", виконана Артемом Лоіком та Baka, є справжнім гімном непохитної віри та незламного духу. Вона звертається до тем війни, свободи, віри в майбутнє та непереможності духу українського народу. Автор пісні висловлює глибоку віру в те, що незважаючи на всі випробування, війна закінчиться, і настане мир. Віра в себе, відновлення власної ідентичності та надія на краще майбутнє для наступних поколінь є ключовими мотивами цієї пісні.
У пісні йдеться про невимовну важливість пам'ятати уроки минулого, відзначаючи мужність та жертовність тих, хто стоїть на захисті своєї землі. Автор звертається до символізму української природи, використовуючи образ тополі як знак стійкості та незламності, наголошуючи на тому, що окупанти ніколи не зможуть зламати дух українського народу.
Віра в перемогу України, у міць і силу війська, а також у важливість культури і літератури як засобів збереження національної ідентичності і передачі її з покоління в покоління, є вирішальною. Поетичне звернення до віри у слово відомих українських поетів, таких як Вінграновський, підкреслює значення культурного виміру у боротьбі за власну державу та ідентичність.
Пісня завершується висловлюванням непохитної віри в світле майбутнє, незважаючи на всі виклики та труднощі. Вона виступає як нагадування про те, що дух українського народу непереможний і що, навіть у найтемніші часи, існує надія на світло, яке здатне розігнати темряву. Це гімн сили духу, віри в свободу і незламної волі до життя.