Текст пісні Злати Огнєвіч глибоко занурює нас у роздуми про втрату, любов і спроби знайти зміст у повсякденному житті після того, як близька людина покинула цей світ. Співачка виражає біль від втрати коханої людини, яка тепер живе серед ангелів. Ця невимовна пустота, що залишилася після її відходу, спонукає до рефлексії про життя, любов і неминучість смерті.
У своїх словах артистка передає, як вона прагне знову з’єднатися з коханою людиною, звертаючись до Бога з молитвами про їхнє возз’єднання. Вона описує безсонні ночі, проведені у спогадах та надіях на зустріч. Навіть у повсякденних діях, таких як відвідування матері або спілкування з друзями, присутній внутрішній конфлікт між бажанням жити далі та нездатністю позбутися спогадів.
Пісня також торкається теми сили любові, яка не зникає навіть після смерті. Авторка підкреслює, що час може лікувати рани, але не здатен змусити серце перестати любити. Незважаючи на раду забути кохану людину, вона стверджує, що ніколи не зможе це зробити. Цей вираз відданості та вічної любові робить текст пісні надзвичайно емоційним і зворушливим. Співачка передає глибоку емоційну зв’язок із втраченою людиною, наголошуючи на тому, що вона завжди буде частиною її життя, незалежно від фізичної відсутності.