Текст пісні, написаної Артемом Лоіком у співпраці з Абіє, пронизаний глибоким сенсом і емоційною напругою, яка відображає боротьбу і жертовність українських воїнів у війні. Пісня розповідає про героїчний опір і самопожертву групи снайперів, які обороняли село під Ізюмом від значно переважаючих сил ворога. Чотири зруйнованих життя символізують невимірний внесок і втрати, які понесли ці бійці, але їхні дії дозволили зберегти позиції та відвагу у боротьбі за свободу України.
В тексті виразно передано почуття вдячності до тих, хто захищав і продовжує захищати країну, навіть ціною власного життя. Ліричний герой пісні, ймовірно сам автор, зображує свою рішучість стати на захист вулиць, які вже звільнили або ще потрібно звільнити, показуючи, що в кожного є роль у цій боротьбі.
Окрім того, пісня наголошує на важливості пам'яті про тих, хто віддав своє життя за майбутнє країни, звертаючись до слухачів з проханням не забувати про подвиги і жертви воїнів. Слова пісні спонукають кожного вшановувати та пам’ятати цю самопожертву, підкреслюючи спільну відповідальність за збереження свободи та незалежності. Ця пісня стає не лише виразом шани до героїв, а й закликом до єдності, відваги та готовності захищати свою країну в будь-який час.