Пісня "Сльози стояли в очах у військових" у виконанні Артема Лоіка з фічерингом Абіє глибоко торкається теми війни, відваги та самопожертви українських воїнів. Текст описує події оборони невеликого села під Ізюмом, де група з чотирьох солдатів, включаючи двох снайперів, стикається з величезною перевагою ворога. Ці чотири "зруйновані життя" символізують невимірні втрати та руйнування, принесені війною.
Пісня розкриває жорстокість боїв, описуючи як воїни не відступають перед обличчям величезної армії ворога, зокрема 500 солдатів, та обороняють село до останнього. Вони віддані своїй справі до кінця, що демонструє їхню нескореність та готовність жертвувати собою заради батьківщини. Ця самопожертва ілюструється через деталі бою, де навіть у найважчі моменти, коли сльози наповнюють очі, солдати продовжують боротьбу.
Однак, пісня не тільки про війну і втрату. Вона також висловлює глибоку подяку тим, хто покриває інших від вогню, символізуючи захист та підтримку. Опис оборони села і самопожертви воїнів переплітається зі сподіванням на зустріч після війни, наголошуючи на важливості пам’ятати та цінувати ці подвиги. Фінальні рядки пісні, де автор стає снайпером "для звільнених вулиць", вказують на бажання вшанувати пам'ять загиблих та продовжити боротьбу за свободу.
Пісня закінчується закликом до слухача не забувати про подвиги воїнів, про їхню відвагу та жертовність. Таким чином, вона не тільки вшановує пам'ять про загиблих захисників, але й слугує нагадуванням про непереможний дух українського народу у боротьбі за свою землю та свободу. Це потужний виклик до кожного з нас пам'ятати та цінувати жертви, які приносяться заради миру та свободи.