Текст пісні, представлений виконавцем Артемом Лоїком (feat. Абіє), занурює слухача у глибини війни, демонструючи її трагічність, героїзм і безмежну відданість захисників своїй землі. Основна лінія розповідає про оборону села під Ізюмом, де снайперська група з чотирьох осіб стає символом незламності та жертовності. Пісня передає образи величезної сили волі та сміливості, необхідних для протистояння значної переваги ворога.
У творі використовуються метафори та зображення, які підкреслюють жертовність захисників, їхню готовність іти до кінця в обороні своєї землі, навіть коли шанси на виживання мінімальні. Висвітлюється момент, коли чотири життя, непохитно стоячи в обороні, приймають на себе удар величезної переваги ворога, не відступаючи та продовжуючи боротьбу до останнього.
Тема пісні виходить за рамки конкретного бойового епізоду, наголошуючи на універсальності жертви та героїзму в ім'я більшої мети – волі та незалежності України. Автор задається питанням, навіщо пише все це, відповідаючи сам на нього – для збереження пам'яті про подвиги захисників, щоб їхня жертва не була забута. Пісня стає мостом між поколіннями, закликом не забувати тих, хто віддав своє життя за свободу своєї країни.
Закінчується композиція повторенням подяки за захист, символізуючи надію на зустріч, можливо не в цьому світі, але в мирі, до якого прагнуть усі, хто мріє про закінчення війни та відновлення миру. Ця пісня є потужним виразом болю, гордості, пам'яті та вічної шани героям, які борються за майбутнє своєї країни.