Пісня "На розхристані груди землі…" виконавця Артем Лоік з гостем Абіє - це вшанування мужності та жертовності українських захисників, які стали на захист своєї землі в умовах надзвичайної військової загрози. Лірика пісні переносить нас на поле бою, де чотири воїни - два снайпери та двоє на прикритті - зіштовхуються з переважаючими силами ворога. Відчайдушно боронячи село під Ізюмом, вони здійснюють акт величезної самопожертви, обороняючи свою землю від ворожої навали.
Описані події нагадують про невимовний героїзм, про який співають, щоб пам'ять про нього жила вічно. Через зображення жорстоких битв, втрат і кровопролиття, пісня підкреслює незламність духу українських бійців, які віддали свої життя за свободу і незалежність своєї країни. Вони стояли до кінця, не відступаючи перед обличчям переважаючого ворога, що символізує величезну ціну, заплачену за свободу.
Останні рядки пісні закликають не забувати про героїзм захисників, їхні подвиги і жертву. Автор висловлює готовність стати на захист вулиць, які були звільнені такою високою ціною, підкреслюючи важливість пам'яті та вдячності за тих, хто боровся за майбутнє своєї країни. Пісня - це не лише вшанування тих, хто воював і воює, але й заклик до кожного з нас пам'ятати і цінувати їхню жертовність.