Пісня "Та в мої краї білії зграї" виконавиці Злати Огнєвіч є глибоко символічною і наповненою образами, що відображають любов до рідної землі, надію на мир і злагоду. У перших рядках передається образ темної, холодної дороги, що символізує складні часи або життєві випробування. Проте, "білії зграї" є втіленням надії та світла, що приносять мир і тепло у темні часи.
Заклик летіти лелекам, як символам вільного духу, висловлює глибоку прив'язаність до рідної землі, до дому, де кожному "так легко". Це виражає любов і гордість за свою країну, її природу, культуру, ідентичність. Співачка звертається до рідної землі як до живої істоти, яка має бути "мудрою і сильною", де діти ростуть у любові, як "диво-квіти".
Третій куплет висвітлює випробування, через які проходить народ – "злі вітри" та "кулі", що "обпікали нам борти". Але навіть у такі моменти, коли здається, що темрява перемагає, "наша свічка не згаса". Пісня закінчується оптимістично, з вірою у воскресіння сонця, у новий день, що принесе мир і спокій на землю. Ця пісня – це гімн непохитної віри у краще майбутнє, любові до рідного краю та нескореного духу народу.