Текст пісні "Соло ми а ви хор німоти і бирок" Артема Лоіка з участю Абіє глибоко і емоційно відображає досвід і переживання людей у воєнний час, акцентуючи на важливості боротьби за волю та незалежність. У пісні зображується контраст між повсякденними турботами і жорстокістю війни, де в руках замість кави - думки про близьких, а серця наповнені відчуттям пустелі замість любові. Воїни, які захищають свою країну, описані як люди з крилами за спинами і душами, відкритими до боротьби, підкреслюючи їхню відвагу та готовність до самопожертви.
Автори твору наголошують на тому, що захист вітчизни є не лише фізичною боротьбою, а й духовним опором. Зі слів про "стріляю — сію" та "дивлюсь росію тільки в тепловізор" випливає, що кожен акт опору є внеском у майбутнє країни, де головною зброєю є не лише вогнепальна зброя, а й непохитна віра в перемогу. Висловлюється критика тих, хто підтримує ворожий режим, називаючи їх "смішними артистами", в той час як національні герої, такі як Шухевич та Сагайдачний, виступають символами незламності і боротьби за свободу.
Пісня виражає впевненість у тому, що незважаючи на всі труднощі і втрати, мир і свобода будуть досягнуті. Це не лише відданість своїй країні, а й віра в те, що кожен, хто бореться за її майбутнє, не є "зомбі", а живою людиною зі своїми надіями, мріями, і любов'ю до рідної землі. Таким чином, пісня стає гімном сили духу, волелюбства, і непохитної віри в перемогу над ворогом, що приходить не лише через військові успіхи, а й через єдність народу та віру в справедливість своєї справи.