Golubenko &Amp; YaktakВисоко Літаєш То Не Забудь Парашут Ти

Пісня "Високо літаєш то не забудь парашут ти" виконавців Golubenko & YAKTAK занурює слухача у відчуття втрати та ностальгії, що виникають із завершенням важливих відносин. Вона починається із зображення холодної весни, яка символізує пустку та втрату тепла в серці після розриву. "Холодна ця весна" повторюється як мантра, що підкреслює безкінечну печаль та відчуженість, яку відчуває головний герой.

Згадка про "пусті серця" та слова, що "лишились на вустах", наголошує на нездатності персонажів висловити свої почуття та на важливості невимовленого між ними. Туга за минулим відчувається у кожному рядку, особливо коли йдеться про спогади про губи коханої та її очі, що присутні всюди.

Місця поряд з водою, де "блукають наші сни", символізують місця спільних спогадів та невимовлені обіцянки, які вже не будуть виконані. Ця частина підсилює відчуття незавершеності та невизначеності, що супроводжує втрату.

Останні строфи розкривають спроби персонажа знайти спокій у цій ситуації, сподіваючись на нові починання ("В нашій історії поставлю кому, Знаю, Ти ще напишеш нову"). Однак, із згадкою про "високе літання" та необхідність парашута, присутній також мотив уваги та турботи, незважаючи на втрату. Це підсилює внутрішню боротьбу персонажа між бажанням відпустити минуле та неможливістю це зробити. Пісня закінчується на ноті відкритості до майбутнього, хоча й з невизначеністю та сумом у серці.