Пісня "Коли твої слова лишились на вустах" виконавців Golubenko & YAKTAK переплітається із темою втрати, ностальгії та спогадів про кохану особу, що залишила незабутній слід у серці. Описується стан глибокого емоційного холоду, що настає з весною, але в контексті пісні ця пора символізує не оновлення, а біль від втрати, коли "пусті серця" і слова, що так і не були вимовлені, лишаються "на вустах".
Автор висловлює біль від розлуки, підкреслюючи цінність спогадів про спільно проведений час. Слова пісні розкривають образи спогадів, які автор не може випустити з голови - від пам’яті про губи коханої до її очей, що переслідують його всюди. Також міститься згадка про місця, пов’язані зі спільними моментами, що тепер здаються покинутими снами, які блукають десь близько до води.
Заключна частина пісні вносить відтінок надії через метафору сонця, що встає, незважаючи на все, символізуючи можливість нового початку або продовження історії, що ще не закінчилася. Це виражається через готовність поставити "кому" замість кінця, з натяком на те, що розлука може бути лише паузою в їхній історії. Втім, пісня закінчується поверненням до мотиву холодної весни, нагадуючи про незагоєну рану від розставання та про складність забути кохану особу. Це створює враження замкненого кола, де спогади та надії переплітаються, але біль від розставання залишається невід'ємною частиною досвіду.