Пісня "Ми ночі заспіваєм колискову" виконавців Golubenko & YAKTAK занурює слухача у глибоко емоційний стан, що виникає через втрату кохання. Центральна тема пісні – це спогади, що залишилися після розставання, та спроба змиритися з відсутністю коханої особи. Вона починається зі слів про холодну весну, символізуючи порожнечу та самотність, які настали з відходом коханої людини. Слова, що "лишились на вустах", можуть означати невисловлені почуття, що залишають глибокий слід у серці.
Приспів пісні повторюється кілька разів, підкреслюючи стан замисленості та суму, який не дає головному героєві спокою. Слова про пам’ять губ коханої, про пустоту без неї серед людей та неможливість втекти від спогадів про її очі наголошують на глибокій прихильності та нездатності забути.
Метафоричний ряд пісні продовжується образами, що асоціюються зі спогадами та спільно проведеним часом – згадки про воду, сни, що "блукають", і питання "ти куди?", що може символізувати пошук відповідей чи знаків від втраченої любові.
Останні рядки пісні вносять нотку надії та відпускання. Згадка про сонце, що встає, та колискову, яку вони разом "заспівають", можливо, означає прийняття втрати та готовність рухатися далі. "В нашій історії поставлю кому" говорить про те, що історія кохання не завершена остаточно, а лише входить в новий етап. Закінчення на ноті згадки про "старий місяць" та парашут як символи спогадів та необхідності піклуватися про себе у висоті емоцій, підсумовує сумний, але мудрий погляд на відносини, що залишають слід у житті, але не обмежують майбутнє.