У цій пісні Артем Лоік звертається до Бога з глибоким і болісним запитанням про випробування, які люди мусять переживати. Він описує важку дорогу, яка символізує життєві виклики, випробування та боротьбу, яку доводиться вести, залишаючи за собою "хрести" - втрати, жертви та скорботи. Ця метафора вказує на важкі життєві обставини, крізь які доводиться проходити, несучи втрати та біль.
Ліричний герой звертається до Бога не лише за відповідями, але й за підтримкою, висловлюючи біль і страждання, які відчувають люди, що стикаються з жорстокістю, втратою і руйнуванням. Його слова відображають пошук сенсу в цих випробуваннях, прагнення зрозуміти, для чого людям доводиться переживати такі складнощі.
Пісня також відображає ідею про те, що через страждання та випробування людина може знайти силу, свободу і глибше розуміння життя. Вона має елементи діалогу між Богом і людиною, де Бог пояснює, що всі випробування та боротьба - це частина шляху до самопізнання, зростання та знаходження свого місця у світі.
У пісні звучить заклик до молитви і звернення до вищих сил за втіхою, підтримкою та розумінням. Автор через свої слова намагається донести, що незважаючи на всі випробування та болі, є надія і сила, яка допомагає пережити найскладніші часи. Ця пісня - це не лише вираз болю та скорботи, але й прояв віри, надії та пошук сенсу в життєвих викликах.