Текст пісні Олега Винника описує метафоричну історію про молоду вовчицю, що попри негоду і виклики, які принесла доля, зберігає в собі віру і надію на зустріч зі своєю любов'ю. Пісня розпочинається з опису негоди, символізуючи труднощі і випробування, з якими стикається головна героїня, захищаючи своїх дітей і борючись за виживання. В центрі наративу - молода вовчиця, яка не втрачає надії і вилає на місяць, сподіваючись, що її заклик почує той, хто може відгукнутися на її почуття.
Історія трансформується в розповідь про вдову-вовчицю, яка, попри втрату, продовжує вести свою зграю, стаючи символом мужності та сили. Вона вірить, що навіть після втрати своєї любові, у світі залишається місце для нових почуттів і зв'язків. Місяць у пісні є символом відображення її внутрішнього світу і надії на відгук.
Основна тема пісні - це не лише втрата і любов, але й непохитна віра в те, що почуття, щирі та глибокі, здатні пережити будь-які випробування, і що в самоті можна знайти силу для продовження життя. Використання образів ночі, зірок та місяця надає тексти глибину і містичність, акцентуючи на зв'язку між природою та внутрішнім світом персонажа.