Оля ЦибульськаЯ Не Боюсь Темноти Боюся Тільки Себе

Ця пісня Олі Цибульської занурює слухача у глибокі роздуми про внутрішні страхи, любов і втрату. Вона не про темряву навколо, а про темноту всередині себе, страх перед самим собою і можливістю повторення минулих помилок. Лірична героїня боїться, що почне знову шукати в пам'яті ті моменти, коли вона була щаслива разом зі своїм коханим, під літнім небом, де вони відчували себе вільними і не боялися кохати.

Пісня набуває додаткової глибини завдяки постійному повторенню мотиву про "розвіювання диму", яке символізує минущість моментів та емоцій, наголошуючи на тому, що нічого не залишиться назавжди, але поки вони разом дивляться одне на одного, їхня історія продовжує писатися. Це нагадування про цінність моменту і про те, що кожна спільно проведена мить є безцінною.

Лірична героїня також висловлює своє ставлення до проявів ніжності та інтимності, зокрема через цілування, яке, за повір'ям, може призвести до розлуки. Вона просить трохи часу і просить просто тримати її за руку, що є символом потреби в підтримці та зв'язку, що не обов'язково вимагає фізичної близькості, але важливий для емоційного зв'язку.

Завершується пісня роздумами про страх перед мовчанням, яке є символом болю і втрати. Лірична героїня боїться не вогню, а мовчання, бо саме в ньому криється справжній біль — біль від невимовленого, від обіцянок, які не були виконані. Вона закликає не говорити про любов, якщо ці слова не призначені для неї, підкреслюючи важливість чесності та щирості у відносинах. Пісня є глибокою рефлексією на теми самопізнання, любові, втрати та значення слова у стосунках.