Текст пісні Олі Цибульської занурює слухача в глибоку рефлексію про відносини, любов та страхи, які супроводжують близькість з іншою людиною. Вона розповідає про внутрішній світ героїні, її побоювання та бажання. На початку пісні згадується страх не стільки зовнішніх факторів, як темряви, але більше — страх перед власними емоціями та спогадами, які можуть повернутися. Героїня боїться знову зануритися в минуле, у спогади про часи, коли вона була разом із коханою людиною, відчуваючи абсолютну свободу та відкритість до світу.
У рефрені пісні лунає прохання "Просто тримай за руку", що символізує потребу в підтримці та близькості, яка не вимагає словесного підтвердження почуттів. Цей мотив вказує на глибоку вразливість героїні та її небажання поспішати з фізичною близькістю, що могло б призвести до втрати зв'язку. Також вона торкається теми віддаленості та скучання, вказуючи на це як на природний стан речей, який був задуманий на вищому рівні.
В іншому куплеті говориться про страх перед мовчанням, який є глибшим за страх перед вогнем. Мовчання може ховати в собі біль та невимовлені слова, що глибоко зачіпають героїню. Вона знову наголошує на важливості збереження словесної обіцянки кохання, підкреслюючи цінність довіри та щирості у відносинах.
Загалом, пісня відображає складність людських емоцій та відносин, де близькість та підтримка, страх втрати та бажання залишатися значущою для коханої людини переплітаються, формуючи унікальну історію кохання, що постійно пишеться. Вона залишає місце для роздумів про значення міжособистісних зв'язків та способи вираження любові.