У цій пісні виконавець 100лиця звертається до коханої жінки, яка стала для нього недосяжною. Він висловлює свої почуття та спогади про минулі часи, коли вони були разом, але зараз їх відносини змінилися, і вони більше не можуть бути разом так, як раніше. Фраза "А я вже не той, ти вже не та" підкреслює, що з часом вони обоє змінилися, і те, що колись об'єднувало їх, тепер лише залишилось у минулому.
Поетичні звернення до "мадам" використовуються, щоб показати відстань між ними, а також розкрити глибину його почуттів. Він задається питаннями про її життя, її почуття, намагаючись зрозуміти, чи думає вона про нього так само, як він про неї. Ці питання підкреслюють його безпорадність і спроби знайти відповіді, які можуть заспокоїти його душу.
У рядках про "серце — Льодовитий океан" відображено його сприйняття її почуттів як холодних і віддалених. Попри це, він не може забути її, оскільки вона залишається його слабкістю, тим, що він не може відпустити. Образ "серце — бите скло, що вкрилося морозом" демонструє крихкість та вразливість їхніх відносин, а також біль втрати.
Пісня наповнена ностальгією, болем розлуки та спробами зрозуміти, чому все сталося саме так. Використання метафор і образів робить текст емоційно насиченим і дозволяє слухачу глибше зануритись в сутність переживань виконавця. Він залишається зі спогадами про "наші ночі", які назавжди збережуться в його серці, незважаючи на все.