Ця пісня розповідає про глибокі емоційні переживання, які викликані втратою близької людини. Слова відображають внутрішні роздуми людини, яка не може прийти до тями після розставання з коханою. Звертання до "мадам" свідчить про дистанцію, яка виникла між колишніми закоханими, а також про повагу та ностальгію, що залишилися в серці оповідача.
Перший куплет та приспів говорять про відчуття віддаленості та спроби зрозуміти, як зараз живе колишня кохана. Питання "Ну, як ти, мадам?" вказує на пошук зв'язку, не вірячи, що все скінчено. Метафора "Серце — Льодовитий океан" підкреслює холодність і недоступність почуттів колишньої коханої, а також глибину емоційного розриву.
Другий куплет заглиблюється в спогади про минуле, описуючи кохану як недосяжну і в той же час вкрай важливу частину життя оповідача. Порівняння "Твоє серце — бите скло, що вкрилося морозом" виражає крихкість колишніх відносин і біль від розставання, що залишився. Водночас це підкреслює неможливість повернутися до того, що було, адже серце, як і бите скло, не можна відновити до первісного стану.
В цілому, пісня є виразом складних емоцій, пов'язаних з втратою кохання: болем, ностальгією, надією на відновлення втраченого зв'язку та усвідомленням його нездійсненності. Це історія про спроби змиритися з минулим і жити далі, зберігаючи в серці спогади про кохану особу.