Ця пісня розповідає про складні взаємини між двома людьми, які, здавалося б, рухаються в різних напрямках, але все ще знаходяться під впливом один одного. На початку пісні описується розлука, коли обидва усвідомлюють, що вони вже не ті люди, що колись були, але між ними досі залишається певна невирішеність.
Основний рефрен пісні виражає сумнів і недовіру до того, що відбувається з "мадам", до її почуттів та вчинків. Виконавець задається питанням про її самопочуття, про її ночі, при цьому зазначає, що його серце зараз схоже на Льодовитий океан – холодне і непроникне.
Далі в тексті розкривається тема нездоланної туги за минулими часами та неможливістю забути минуле. "Ти моя слабкість, ти моя доза" – ці слова підкреслюють сильну залежність виконавця від цієї жінки, незважаючи на те, що відносини принесли йому біль. Описуючи її серце як "бите скло, що вкрилося морозом", автор підкреслює недосяжність і холодність її внутрішнього світу.
В заключенні пісні повторюються рефрени, які висловлюють сподівання та занепокоєння щодо стану "мадам". Весь текст пісні пройнятий глибокими емоціями та роздумами про втрачене, про те, як важко розлучитися з минулим і прийняти неминучість змін у відносинах.