Ця пісня глибоко зачіпає тему пам'яті та героїзму людей, які загинули молодими, віддаючи своє життя за ідеали та свободу своєї країни. Образ вітру, що підіймає дим в небо, символізує відпущення душ загиблих героїв, підкреслюючи їх невмирущість у пам'яті живих і вічну шану, яку ми їм віддаємо. Це зображення створює відчуття легкості та визволення, незважаючи на трагічні обставини їхньої смерті.
Ліричний герой пісні звертається до брата, попрошуючи його закрити йому очі, коли він "навічно ляже спати", що є метафорою відходу у вічність. Заклик "не плакати" мамі і слова про те, що Бог не є "палачем", натякають на прийняття смерті як неминучої частини боротьби. Пісня відображає непохитну віру в справедливість та необхідність продовжувати боротьбу до перемоги, навіть в обличчі смерті.
Опис випробувань, через які проходять борці, їхнє непохитне становище "серед мінного поля", їхня сила, воля та готовність стояти до кінця, "як гори", надихають та призивають до вшанування їхньої жертви. Це підкреслюється повторенням приспіву про вічну пам'ять та єдність душ загиблих героїв із живими, які згадують їх. Пісня слугує нагадуванням про ціну свободи та про те, що пам'ять про героїв є вічною, як і їхня боротьба за правду та справедливість.