Ця пісня відображає глибокі емоції та почуття, які виникають у людини, коли вона стикається з ідеальною, на її думку, любов'ю. Початкові рядки розкривають захоплення красою коханої особи, яке викликає у героя відчуття нереальності та ідеальності моментів, проведених разом. Очі коханої виглядають для нього втіленням досконалості, через що все інше здається неповним.
У середині пісні висловлюється біль від відсутності коханої особи, яка робить погані дні ще гіршими, а ночі – темнішими. Життя без коханої сприймається як існування без повітря, де кожна хвилина тягнеться нестерпно повільно. Автор описує свою реальність як стан сентиментальності, що підкреслює постійну потребу у присутності коханої особи, щоб почуватися цілісним.
В заключній частині пісні згадується метафора музики, що символізує незамінність коханої в житті ліричного героя. Він просить кохану хоча би словом допомогти йому знайти спокій, натякаючи на величезну кількість невимовлених слів і емоцій, які залишаються між ними. Автор зізнається у своїй втомі від постійних вагань і емоційного навантаження, яке, на його думку, вистачило б на написання ще двох альбомів.
Таким чином, пісня виражає глибоке почуття любові та прихильності, яке переповнює ліричного героя, роблячи його залежним від присутності коханої особи у своєму житті. Водночас, вона підкреслює біль та втрату, що виникають через відсутність коханої, змушуючи героя постійно шукати способи заповнити цю порожнечу.