У пісні "В правій руці пістолєта" виконавиці Аліни Паш відчувається глибока народна мудрість, яка переплітається з сучасними мотивами. Вона розпочинається з заклику співати від вечора до ранку, щоб уникнути печалі та смутку. Цей мотив співу як засобу протистояння труднощам пронизує весь твір, нагадуючи про важливість збереження культурних традицій та єдності.
Далі текст звертається до образу верби, яка несподівано родить груші, а калина - яблука. Це створює атмосферу дивовижного та фантастичного, підкреслюючи ідею непередбачуваності життя та здатності до чудес, навіть у повсякденному. Порушується тема нерозділеного кохання, де кохана особа, названа "бідашко-солодашко", є об'єктом глибоких почуттів, які, однак, не знаходять взаємності.
Важливою частиною пісні є образи овечок та пастуха, що символізують звичайне життя та його зміни після вступу в шлюб. Овечки, що потребують опіки, уособлюють зв'язок із минулим та необхідність передавати обов'язки іншим, коли життя змінюється. Згадка про "чужу чуженицю" та "молоденького хлопця" з пістолетом та топірцем у руках відображає готовність до захисту своїх цінностей та близьких, навіть ціною власного життя.
Кульмінацією стає заява про готовність гинути не за безособові ідеали, а за тих, хто поділяє з виконавицею спільні цінності та красу, символізовану образом "чорнобривих". Це підкреслює значення особистих зв'язків та відданості культурній спадщині.
Завершується пісня повторенням заклику співати, щоб уникнути "банно" - нудьги чи печалі. Це заохочення підтримувати легкість духу та оптимізм, незважаючи на виклики життя. Так, пісня стає виразом непереможного духу, здатності знаходити красу та сенс навіть у найскладніших обставинах.