Пісня "Не сходиш ми з гадки тогди з гадки зійдеш" виконавиці Alina Pash занурює слухача в атмосферу народного фольклору, де важливими елементами є символіка та образність. Через метафоричну мову пісні передається глибока зв'язок із природою, любовні почуття, а також теми відходу та повернення.
У першій частині тексту мова йде про спільне проведення часу, яке символізує безтурботність і єднання. Фрази "Та ми собі заспіваймо" і "Щоби нам не банно" підкреслюють бажання поділитися радістю і уникнути самотності або нудьги. Образ "най верба груші родит" є натяком на неможливе або на диво, що також може вказувати на надію чи мрію про незвичайне і казкове.
Далі текст пісні переплітається із любовною тематикою, де використовується образ "бідашко-солодашко", що може символізувати кохану особу, яка не виходить з думок співака. Паралелі між пригніченим станом і надією на зустріч відображають складність і глибину почуттів.
Важливою частиною пісні є також рефлексія про майбутнє, де згадуються овечки та чужі люди, що можуть випасати їх. Це вказує на зміни в житті, що відбуваються з часом, і можливу втрату контролю над особистими аспектами життя. Фігура з пістолетом та топорцем символізує захист і потенційну загрозу, що може асоціюватися із захистом кохання або боротьбою за власні переконання.
Завершується пісня повторенням заклику до співу "Щоби нам не банно!", що підкреслює важливість спілкування, спільного проведення часу та знаходження радості навіть у непростих обставинах. Це викликає у слухачів відчуття єдності та внутрішньої сили, що допомагає протистояти викликам долі.