Пісня Аліни Паш "Та не за такими за такими єк я самий" переплітає традиційні мотиви української народної музики з сучасними віяннями, створюючи унікальний музичний наратив. У перших рядках пісні говориться про важливість спільного співу та згуртованості, що виступає як засіб проти нудьги або труднощів. Ця ідея звучить як заклик зібратися разом та поділитися радістю, щоб подолати тяготи.
Далі лірика пісні звертається до більш особистісних тем, таких як любов та втрата. Згадується образ верби, яка раптово починає родити груші, що можна інтерпретувати як символ непередбачуваних змін у житті. Образ "бідашко-солодашко", ймовірно, стосується коханої особи, яка залишається в думках героя незмінно, навіть коли він займається повсякденними справами, такими як пасіння овець.
Остання частина пісні піднімає тему жертви та самопожертви заради ідеалів чи коханої людини. Фраза "А я гину, погибаю та не за такими за такими єк я самий за чорнобривими" може вказувати на готовність ліричного героя пожертвувати собою не заради поверхових цілей чи бажань, але за тих, хто по-справжньому цінний та коханий, символізований тут "чорнобривими". Таким чином, пісня відображає складність емоційних станів, від спільності та радості до особистої втрати та самопожертви, використовуючи традиційні образи та сюжети для висловлення глибоких почуттів.